Про дружбу
з Вільяма Блейка
Вільяму Хейлі про дружбу.
Ти ворогів не піддавав нарузі,
за те, ти не жалів ніколи друзів.
По дружньому всадивши в спину ніж,
стань ворогом, по дружньому, мені.
Нехай про мене розпускаєш ти плітки,
не насміхаюся таємно над тобою.
Хай безголовий я, ти ж навпаки
хоч з головою та, на жаль – дурною.
Епітафія.
Похований в канаві під трубою,
щоб друзів сльози бігли наді мною.
Бачити.
У миті – вічності присутність,
світ – у піщиночці одній,
у жмені – безкінечну сутність
і Бога – в квітці весняній.