04.04.2017 09:31
for all
114 views
    
rating 5 | 2 usr.
 © Анатолій Костенюк

Діалог з совістю

Діалог з совістю

Він:

– «Вже не запитую у Бога:

Нащо живу? Де мій талан?»


Вона:

– «Можливо десь твоя дорога –

без тебе, а навколо – лан.

Під сонцем золота пшениця

зерном налитим колоситься.

Садочок. Хата. Під вікном –

бабуся, глечик з молоком.»


Він:

– «Когось з дороги виглядає.

Та на шляху його немає:

у хащах посеред боліт

бреде. Його непевний слід

вода болотна заливає…»


Вона:

– «Та годі вже! Та не журись.

Дивись: тебе вже переріс

твій син на голову. Тай жінка

керує впевнено будинком

і все планує наперед.

А головний її секрет –

собі невістку вибирає.»


Він:

– «Так, наче, тут мене немає!

Лише в замулених слідах

застигла скельцями вода!»


Вона:

– «Поглянь у скельця ті.»


Він:

– «Хмаркѝ

над ланом, наче, козаки

йдуть по дорозі…»


Вона:

– «Таж бабуся

під вишнею. Мов, до руки

по хліб, до стріхи – ластівки…»


Він:

– «Боюся й тут мене нема…»


Вона:

– «Цвіти бунчук! Сурми сурма!»


Він:

– «Добридень ма…

я – повернувся...»

Публікації: Анатолій Костенюк

Авторські твори, вірші, проза, публіцистика, освіта та інше

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись
 07.04.2017 09:01  Костенюк => Надія Крайнюк 

Тему підказали Ви. Радий, що сподобалось. Щасти Вам!

 06.04.2017 22:11  Надія Край... => Костенюк 

Дуже добре викладений діалог! Дякую, п. Костенюк! 

 06.04.2017 10:56  Ковальчук ... => Костенюк 

Сьогодні викладу годині о 12:30. 

 06.04.2017 08:18  Костенюк => Ковальчук Богдан Олександрович 

Дякую! Чекатиму на Ваш вірш. 

 04.04.2017 11:41  Ковальчук ... => Костенюк 

Чудово! П`ять! Я, між іншим, також маю вірша у вигляді діалогу, але поки не викладав його сюди. Що ж, сьогодні, гадаю, виправлю цю несправедливість.