Помста Болівара
філософський вірш
О. Генрі
Коли нам по кишені спокій,
сільський будинок і ставок,
садок вишневий не високий
і тихий вечір без думок,
коли за скоєні помѝлки
вже нас нікому не знайти,
та й не злочинці ми на стільки,
щоб мати месника в житті –
із підсвідомості в свідомість,
посланням від життя принад,
заходить мовчки наша совість:
наш слідчий, наш суддя, наш кат.