Я цілий світ до ніг твоїх схилю,
Присплю серпанком спокою тривоги,
Шепну тихенько: «Я тебе люблю!»,
Хай тільки добрі стеляться дороги.
Не втомишся в щоденній суєті,
Ступай сміливо, поки я з тобою.
Тому, хто любить, значно легше йти,
Бо шлях один, а ти і я – нас двоє.
Калейдоскоп подій, людей, хвилин…
Він міцно нас тримає у полоні,
Та можуть зупинити часу плин
Твої знайомі, лагідні долоні.
І щире слово млосно пригорне,
Дарма, що ми з тобою, наче діти.
Допоки серце в нас на двох – одне,
Не так вже й важко жити на цім світі!
Дрогобич, 2006?
