Священні війни

з рубрики / циклу «Вибране (друзів і просто хороших поетів)»

Народ складається із багатьох людей,

Як Чорне море з крапельок води,

Або наука - із доведених ідей,

А чи з дерев плодових – всі сади.

І в кожного є звичаї свої

І всі, за кількістю великі чи малі,

Нестямно люблять ріднії краї.

У кожного моральні принципи свої,

Які всім звичні та дають прожить,

За стиль свого життя всі вигравать бої,

І цю мораль нікому не зломить.

Хоча всі вірять в справедливість і любов,

Що зло робити то великий гріх,

І що мораль то є основа всіх основ,

Та багатій не вибира доріг.

Він силою нав`язує свою мораль,

Яка у інших викликає сміх,

Та багатій чогось упевнений на жаль –

Його мораль найкращая для всіх.

Якщо ти бідний, то дурний – говорить він

Й повчає силою як треба жить,

Та чує з подивом, що зве набатний дзвін

На боротьбу із тим, хто взявся вчить.

Ось так під гаслами священної війни

За чистоту порушених основ

Ідуть на смерть народу кращії сини,

Щоб той учитель геть від них пішов.

08.01.03.

м. Київ, 08.0103.