10.04.2017 16:40

для всіх

241

6 | 6

 © Тетяна Чорновіл

Ясніє сутінь цвітом абрикоси

з рубрики / циклу «НОКТЮРНИ»

Ось-ось крайнеба досвітком займеться, 

Ясніє сутінь цвітом абрикоси, 

А вітер виколихує ривками

Пелюстя снів духмяних уночі.

Не переймайся сполохами серця, 

Коли в імлі рожевій мої коси

Стрімкими неслухняними струмками

Стечуть зі снами в тебе по плечі.

Леліє ніч між вітряної смути

Тендітну мить розквітлого бутону, 

Що з сьомих відчуттів, чи може сотих

Нахлине миттю доторку руки.

Цей дивосвіт так просто осягнути, 

Він заясніє в глиб небес бездонну, 

Як у зізнанні, зачаївши подих, 

Розквітлих уст стріпнуться пелюстки.