27.04.2017 20:54
© Тетяна Чорновіл
В духмяній сутіні весна...
з рубрики / циклу «НОКТЮРНИ»
В духмяній сутіні весна
Ясніє трепетами вишні
І, сколихнувши віти пишні,
Наш сон хмеліє без вина
В розквіті зоряного саду.
Мудрує час яси виток
У такт зі сполохами серця.
Зажди… В очей твоїх озерця
Порину з дива пелюсток,
Що в сні розквітли не до ладу.
Майнула б, не відчувши дна,
І в небо зоряне безкрає,
Та з серцем ніжно завмирає
В духмяній сутіні весна
На смак терпкого шоколаду.