Забіг
філософський вірш
Зимою й літом, в спеку й дощ,
під пилом та колючим снігом,
ногами топчуть плити площ,
бо почали займатись бігом.
Позаздрити, звичайно, слід
насртиності і силі волі,
хоча, напевно, сам ніколи
не побіжиш за ними вслід.
Траплялося, що підбіжиш,
щоб сісти у свою маршрутку,
та від інфаркту, чи інсульту,
«Обломов клятий», – не спішиш.
Переступаючи поріг,
виходячи на шлях життєвий,
розпочинали ми забіг
не розібравшись у потребі.
Долаючи за кроком крок,
ми з часом стали розуміти:
життя – процес у цьому світі,
єдина ціль якого – Бог.
І біжучи за небокрай
все сподіваєшся, що хутко
наздожене тебе маршрутка
і скаже Бог: – «Заходь, сідай...»
12.04.2017р.