16.04.2017 20:24

для всіх

211

1 | 1

 © Вікторія Івченко

ВЕЛИКОДНЄ з післямовою

з рубрики / циклу «Не кидай Батьківщину милу...»

Зелений килим знов розклала…

Весела юнка прибула!

Куди б не йшла, де б не ступала, 

За нею – ластівка-стріла.

Благу Вістину скрізь розносить

Маленька птаха-посланець…

Для України щастя просить, 

Снаги – для молодих сердець.

Великдень – острівець Надії…

Зміни на краще, Боже, нас!

Наш давній корінь –

Корінь Сили –

Вже нищили

Мільйони

Раз.

А він – порубаний, побитий –

Тоненькі паростки дає…

Перед лицем жорстоким Світу

Не відступай, Життя Моє!

ПІСЛЯМОВА: «ЧОТИРИ СВЯТИНІ У БОТАНІЧНОМУ САДУ. П’ЯТА – НЕПОДАЛІК…»

Сьогодні – Великдень. Традиційно зранку рушаємо до Видубицького монастиря – святити паски. Сонячно, тепло. Квітують гіацинти і тюльпани. Заходимо до Храму. При вході – мозаїчна фреска, на якій зображений Архангел Михаїл, охоронець Києва. Здіймаю очі, молюся: «Святий Архангеле, звільни нас від рабства, що уже приготували і ще готують правителі… Українці уже багато чого зрозуміли – не будуть голосувати (принаймні, сподіваємося на те) за «вовків ув овечих шкурах».

На цьому місці ВИДИБАВ КОЛИСЬ ІНШИЙ, ПРАВОСЛАВНИЙ БОГ – ОХОРОНЕЦЬ КИЯН. Молюся і йому: «Боже землі моєї і неба! Звільни мою країну від прокляття тисячолітнього, від злочину давнього, князівського…» Аби не притягували вони ЗЛО на голови наші.

Після християнського освячення – знов у ботанічний… На його території знаходяться щонайменше ЧОТИРИ СВЯТИНІ. Серед них – Скіфська Баба у «степах України». Йду до неї одна, стою поруч. Обходжу за годинниковою стрілкою – тричі. ПРОШУ ЗАХИСТУ. Кладу долоню на плече… Згадую, коли бачилися востаннє ТОДІ БАБА ІЩЕ БУЛА З ГОЛОВОЮ – у середині дев’яностих, здається… Вража сила якась ВІДБИЛА.

Наступна місцина Сили – Два пагорби, звідки видно пів Києва! Піднімаюся на один, потім – на другий… ДАЛЕЧІНЬ!

Третя Святиня – буддиська Ступа в оточенні різнокольорових ритуальних прапорців. Тут сьогодні людно, але «прочани» не моляться у нашому розумінні – просто сидять на дерев’яних сходах. МЕДИТУЮТЬ.

Нарешті – корейська Пагода, споруджена тут кілька років тому представниками південнокорейських культурних кіл. ЯК МОЛИТВА ЗА БАТЬКІВЩИНУ – стоїть вона тут, на Дніпрових пагорбах. Лиховісний Час підтверджує: СЬОГОДНІ ТАКЕ МОЛІННЯ АКТУАЛЬНЕ ЯК НІКОЛИ. «Світе, прокинься!» – благають просвітлені душі.

Великоднє призахідне сонце - фото Авторки.