Жила колись, не знала горя,
Ходила безтурботно по росі,
Захоплювалась ніжним шумом моря
І вірила, що дні щасливі будуть всі.
Жила колись так безтурботно і щасливо,
Любила квіти в полі й колоски,
Жила собі і мріяла сміливо...
Та зараз вже не вірю я в казки.
Раніше бачила я світло у тунелі,
А зараз - тільки темрява навкруг...
Куди поділися всі ті деньки веселі?
Бо зараз бачу лише жаль в очах подруг...
Раніше я могла сміятись щиро,
Своєю усмішкою інших веселить.
А зараз хочу тільки щастя й миру,
А серце сильно б`ється і болить.
Колись раділа я красі навколо,
Тепер все втратило для мене кольори...
Те, що пройшло, вже не повториться ніколи,
Бо сонце не сміється вже згори.
Раніше серце в ритмі світу билось,
Тепер воно сумує і болить...
Як шкода, що усе навкруг змінилось,
І що не можу я нічого зупинить.
