23.04.2017 09:54
для всіх
142
    
  3 | 3  
 © Анатолій Костенюк

Простота серця

Простота серця
Ви́дѣвъ же Госпóдь Бóгъ, я́ко умнóжишася злóбы человѣ́ковъ на земли́:
и вся́къ помышля́етъ въ сéрдцы своéмъ прилѣ́жно на злáя во вся́ дни́:
(Бут 20:5 ).

– Щось діється на світі цьому...

Між олігархами й людьми

зростає прірва. Наче грому –

далекі поклики сурмѝ.


Якась непевність наростає.

Куди сховатися, не знають

найрозумніші на цей час, 

а може знають та мовчать.


Неначе, світ на роздоріжжі:

мов той козак чи богатир, 

знайшов на камені наріжнім:

«війна» і не знаходить: «мир».


Чи наближається Нібіру?

Чи загубили люди віру

в за них розп’ятого Христа?

– Зникає серця простота!

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 29.04.2017 21:00  Надія Крайнюк => Костенюк 

Дуже гарний і своєчасний вірш. А серця простота не зникне ніколи. Знайдуть і слово "Мир". Буде все добре! Треба в це вірити. 

 27.04.2017 21:52  Тетяна Чорновіл => Костенюк 

Ті, про кого Ви пишете, віри й не мали, тому не було чого губити! А вірш вчасний і влучний.

 23.04.2017 15:36  Панін Олександр Миколайович... => Костенюк 

Гарно.
Не зникне ніколи.