Ні кроку назад! Ані кроку!
Приглушені серця ривки.
І сніг шурхотить на дорогу,
Мов аркуша рвані шматки.
Розмашисто, сухо, байдуже
Він б’є по щоках з висоти,
Дошкульні ті ляпаси дуже,
Щоб їх до дрібниць віднести.
_
Ни шагу обратно! Ни шагу!
Приглушены сердца толчки.
И снег шелестит, как бумага,
Разорванная в клочки.
Сухой, вездесущий, летучий,
Он бьет меня по щекам,
И слишком пощечины жгучи,
Чтоб их отнести к пустякам...
Зі збірки: «ВАРЛАМ ШАЛАМОВ. Високі широти»
1. ПРО ПІСНЮ / 21.04.2017
2. Ні кроку назад! / 27.04.2017
3. Від сонця... / 19.07.2017
4. Плавка / 08.10.2017
5. Канатоходець / 20.10.2017
6. Є світ. По світу бродить слово / 21.02.2018
7. Я цілюсь кепсько... / 07.03.2018
8. Хто до гірських тяжіє далей... / 24.05.2018
9. Я про дерева не пишу / 04.07.2018
10. Дерева скрилися з очей / 29.08.2018
11. Ця незахищеність буття... / 17.09.2018
12. Всю ніч... / Драматичний вірш | Тетяна Чорновіл / 09.11.2018
13. Легко згаснути мені... / 05.01.2019
14. Гори злотії / 02.03.2019
15. Слова / 09.04.2020
Тетяна Чорновіл цікавиться Задонатити Добровільну фінансову допомогу на розвиток проекту у вигляді довільної суми коштів, яка Вас не обтяжує, можна швидко надіслати за вказаним під кнопкою "Задонатити" посиланням