01.05.2017 22:21

для всіх

163

2 | 2

 © Савчук Віталій Володимирович

Без закінчення...

з рубрики / циклу «ми»

Озвися люба!  

Прошу щиро, одзовися! 

Я мушу тобі кілька слів сказати. 

Тебе нема, - це згуба,  

І я не в силах почуття тримати. 

Побач чарівна! 

Тебе мушу турбувати! 

Але мені терпіти вже не сила. 

Повір, що ти єдина,  

Кому я можу серцем довіряти. 

На серці розпач! 

І душа моя в загоні! 

Дрижать коліна, наче на морозі. 

Я знесилений орач,  

Мій піт заліпить мої сиві скроні. 

Все так негарно! 

Що життя здається сіре. 

І кров моя розбавлена водою. 

Неначе так недавно,  

У грудях так кипіло і горіло...