Розмова в соборі
– У кожного свої турботи,
захоплення у всіх свої,
свої проблеми на роботі,
щоденні з бідністю бої,
шкідливі звички, справи, хобі,
життя змінити марні спроби,
надії, що ось час пройде
«і буде в нас, як у людей».
Ми різні по думкам та плоті
і кожен прагне до свогó.
Хоч ми –суспільство, що з тогó?
Що спільного в людській спільноті?
– Щоб ворог нас не переміг,
нас об’єднає тільки щира
одна на всіх у Бога віра.
Одна на всіх... Одна на всіх!