Втрачене кохання
Земне тяжіння може наздогнати,
Ненависть може убивать,
Він не захоче більш кохати,
Вона ж приречена страждать.
Але прекрасно як все починалось –
Він щастя бачив, квіти дарував,
Вона ж у відповідь із нього насміхалась,
А квіти – квітам він життя лиш руйнував.
Приносив ті троянди та тюльпани,
Приносив їй і наче викидав,
Вона не вміла цінувати
Ті почуття, що він вкладав.
І ось десятиліття йдуть із хати,
А він не йде, про неї забува,
Земне тяжіння може наздогнати…
Ненависть почуття всі убива.
