Мрія
Я забував чи намагався
І далі б жив, може б, кохав…
Коли забув – то посміхався,
І хто згрішив, хто нагадав,
Бо з того часу підхопило
Мене несло серед надій
І почуттям заполонило
Весь обсяг мозку і частинку мрій.
Але прийшла ти ненадовго,
Ти познущалась з почуттів моїх
І зникла, зникла з зору мого,
Ти знову загубилась серед мрій.
І коли прийдеш ти наступним разом,
До мене назавжди ти завітай,
І підем, підемо шляхами разом
Губити молодість творити власний рай.
