10.05.2017 11:53

лише 18+

239

3 | 3

 © Мальва Світанкова

...Узвишшя - сльозою

Як чорні тумани - по вишитій стелі,  

Теплицею миру - лелеча оселя. 

Як поле зелене покрите грозою 

Вклоняється землям, узвишшя - сльозою... 

Чекаючи з ночі коси горизонту,  

надіється жінка на вісточку з фронту. 

Дзвін слова "живий" - першим світлом єлею. 

Для неї.