Не вперше читаю твого вірша. Та цього разу він звучить для мене по-іншому. Нещодавно я взнала, що одна моя учениця наразі в зоні АТО. У неї два роки тому загинув чоловік. Закон підлості спрацював. Приїхав із зони АТО сюди, до нас і потрапив у ДТП. Залишилась чотирирічна донька. А дружина практично заступила його місце. Тиждень потому я бачилася з нею. Багато вона мені розповіла про те, що там діється. Але це вже зовсім інша історія.
Все в тему до твого вірша.
Дякую за чудовий вірш, присвячений українським жіночкам.