Лукавий
Застигла ранкова кава,
За вікном виглядає дощ,
Не заманить під небо.
Стукотить бульбашками в калюжах,
Для нього забавка,
Виглядає когось.
Дочекається?
Холодні його обійми.
І кава не гріє. Згіркла.
Задивилася в очі дощу,
Такі темно - сталеві
Із іскрою.
Дощ усміхнувся заплаканий,
Випив холодну каву.
Піде тепер?
Не сказав ані слова.