Розмірено, зачеркнуто, поділено...
Розмірено по крихті і по клаптику,
Зачеркнуто від страху аж до спокою.
А де ж ховаєш млу своїх галактик?
Якою ти живеш тепер епохою?
Весна сьогодні геть урбанізована,
Дощів тренують гори за долинами.
Та я хіба тепер в душі закована?
То ж ця весна зробила мене винною!
Ми не живемо планом і за схемою,
Планети в нас існують так, відносно.
Я не ділила зорі на системи,
Я не ділилась світом на дорослу.
