Лиш зовсім трішки
з рубрики / циклу «Тому що люблю»
Ховаю дощ. Мені достатньо суму.
Я не хотіла б плакати ще раз.
Зітріть, вірші, з очей мою задуму!
І поверніть мені осінній час.
Сьогодні в місті розцвітали ружі,
І дві берізки вились у вітрах.
А як тобі не личила байдужість!
Я загубилась у твоїх очах.
Та ні, уже не боляче. Стерпіла.
Лиш зовсім трішки, так, за холоди
У мене руки ввечері тремтіли,
І серце задихалось: "Обійми!"...