Ти знаєш, зовсім скоро осінь
Тінисті лінії електропередач
Сховають вправно таємниче літо.
Вони друкують черговий тираж,
Заломоюють меланхолійне світло.
Сьогодні в пресі заголовок "Осінь",
У погляді твоєму - я.
Будь ласка, бережи, я прошу.
Хоч вже й доросла - зовсім ще дитя.
Чекай мене, допоки це потрібно.
Якщо немає поруч, не кори.
Я хочу, щоб було надійно.
Такої пізньої осінньої пори.
Щоб потопати в погляді одразу,
Щоб розчинятись в звичайнісіньких словах.
І обіймати, не чекаючи наказу,
І не вбачати сенс в календарях.
м.Хмільник,