Тіні... і Мартіні
Я вип`ю з долею Матріні...
Он на стіні танцюють тіні,
Оливка тоне у бокалі.
Д2 Д3 по вертикалі
Пробоїна в житті... обшивці.
Іти на дно, як тій оливці?
І доля все ховає очі,
Не знає чи казать не хоче...
А тіні зникли, заблукали
Не тіні то - щурі тікали.
Збиралася іти на прощу,
Потрапила в кораблетрощу.
Я ж капітан, тікать не стану
Посеред шторму, урагану -
Молитимусь, здивую монстрів...
Аж раптом що це? Бачу острів!
І знову підійму вітрило...
Життя рахунок пред`явило.
Що ж, відпущу лукаві тіні
І розрахуюсь... за Мартіні...
Київ, 8.08.2016