Безкрила пташко

з рубрики / циклу «Тому що люблю»

Моя безкрила пташко, - а як тебе назвати? -

Тобі, мабуть, неважко у втомлених світах.

Але мені чи легко тебе у снах чекати?

Хіба ж я не безкрилий, як ти, забутий птах?

Стіна довіри збита, і гордість заховалась,

А в мене досі часу на музу все нема.

Я знов вдихнула кисню - і знову задихалась.

А в нас з тобою, схоже, живе чужа зима.

Загубленої ночі не варто вже шукати,

В обпаленого світу завжди є ковш біди,

Моя безкрила пташко, - чи як тебе назвати -

Чи я змогла б злетіли, коли з`явився ти?

Хіба коли я врешті сміятися навчуся.

Коли ж для крил я буду не надто ще мала?

Та й звідки мені знати? Я падати боюся.

Хоч долю не продала, та серце віддала.