Омана
Омана, навколо омана
Зависла туманом густим,
Душа, розворушена рана,
Відкрита повір`ям чудним.
Що люди правдиві та чесні,
Не можуть по іншому жить,
У білому світі чудеснім
Нікого не треба ганьбить.
Омана покращує душу
Того, хто із нею живе,
І думку не трусить, як грушу,
І добрих відносин не рве.
З оманою блудимо світом,
Нас дійсність вертає назад,
Та мозок, як кажуть, з привітом
Думки не приводить у лад.
Омана - це витвір довіри
До всіх, що живуть на землі,
Любові без всякої міри
Й невіри в підступності злі.
Чогось ми не зовсім готові
Носити життєвий свій хрест
Із правди і кривди й любові
Без мрії про манну з небес.
м. Київ, 25.04.03.
