13.04.2011 12:12
-
375
    
  1 | 1  
 © Мирра Лунич

Відшелестіли твої очі.

Відшелестіли твої очі. 

Заплакали сумним дощем. 

Де втратили загублені квачем 

Ми сни свої солодкі та співочі?.. 

Відгомоніли рук палких романси. 

Й слова втомилися кружлять у танці. 

І журяться ображені світанки, 

А з ними – й мрії вмерлі коло ганку. 

Мені – холодну втому ночі,  

Тобі – гарячі пестощі туги. 

Ми разом оступилися межі... 

То хто із нас тепер банкрут, скажи?.. 

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
Не знайдено або поки відсутні!