17.07.2012 00:56
-
368
    
  3 | 4  
 © Крісман Наталія

Чекай мене - прийду у твої сни!

У цім житті спиваєм стільки зрад,

У нас, крім крил, нічого за плечима,

Зневіра в себе - річ є безпричинна,

Бо на душі лишає знак тавра.

Життя ламає щогли і корму,

Зворотній відлік вкотре починаєм,

Жалі минулі листям опадають:

Крім нас, кому потрібні ще, кому?...

Чекай мене, прийду у твої сни

Теплом весни, чого б мені не стало.

Нас мало, Друг, нас дуже-дуже мало

Безумно-осяйних...

Мандруємо крізь терня і туман

На цих дорогах, сповнених облуди,

Невисловлене слово тисне груди,

  І янгол ніжно крильми обійма

  Бентежну душу, в сотий раз розп`яту,

Котру не налякає навіть смерть...

У світ бездушшя вічну круговерть

Душа твоя не мусить повертати!

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 17.07.2012 12:01  Тетяна Чорновіл => © 

Намагаюся в помилках нікого не звинувачувати! Не завжди вдається, але прагну до цього! Адже навіть причину зради можна знайти в собі.

 17.07.2012 10:08  © ... 

Двом різним Я в мені буває тісно.
Як бути тут? – Напевне, не збагну.
Одне в мені, немов тужлива пісня,
Гірчить в душі стократ від полину.
А інше – наче птах, що в небовисі
Від крил довкруж розплескує могуть,
На цілий світ від щастя він іскриться…
Така моя двоїста дивна суть!
Двом різним Я поета завжди тісно,
Стихія й спокій, світло й каламуть.
Хоча поет насправді, мов провісник,
Крізь морок Часу здатен зазирнуть...

 17.07.2012 08:41  Тая 

Так зрозуміло!

 17.07.2012 08:38  Деркач Олександр => © 

Гарно

 17.07.2012 07:02  Каранда Галина => © 

сподобалось. і знову спільність думок... у мене є "зворотній відлік ввімкнено давно" , і розіп"ята душа теж десь є...