30.05.2017 10:42
18+
335 views
    
rating 5 | 6 usr.
 © Максимів Галина

Новели

Новели Дві руки – повільно – як дві новели –
Ти читаєш уже поміж рядків
Тетяна Винник

Ти запитуєш мене пошепки:

«Чи буде продовження?»

«Роману….

…Книги?»

Я трохи ніяковію, 

А потім переходжу на

Напів – оксюморон:

« Знаєш, на моєму мобільному телефоні

Збились налаштування часу –

2079 рік…

А мене тоді певне, що вже не буде, 

Та кидатимуться як і досі, 

сторч головою

зорі вранці

в збаламучене травнем –пуританином

плесо ставка

І не так від щасливого не кохання, 

Як від того, що є ніщо постійне

І треба загорятись темрявою…»

І тут – чотири рядки без напів -оксюморона:

Трава теж не проростатиме двічі

На одному й тому ж клаптику землі

Бо випиває її коріння спраглий хронос

Бо земля гойдає…

жорстоку ніжність

лагідний біль

і нас обох

збудить колисковою

тихий грім

і лунка тиша…

якщо хочеш побачити світанок на заході

то я, звісно, напишу тобі дві новели

я писатиму їх дев’ятьма пальцями

о. ця бадьора втома

а мені – досвідчено

звично…

чеканю літери і слова

до крапки –

до відчуття

коли на гроні бузку знаходиш трьохпелюстя

торкаєшся його великим - вказівним пальцями

і...



29 травня 2017 року 22:43 год.

Публікації: Максимів Галина

Авторські твори, вірші, проза, публіцистика, освіта та інше

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись
 31.05.2017 08:37  Тетяна Белімова => © 

Ну все! Чекаю)))))) 

 31.05.2017 08:34  © ... 

А таки напишу після Ваших слів, Тетяно Валеріївно)))) 

 31.05.2017 08:23  Тетяна Белімова => © 

А напишіть, пані Галинко)) Ви чудово пишете новели! 

 30.05.2017 14:06  © ... => Георгій Грищенко 

Дякую, пане Георгію)))) 

 30.05.2017 14:00  Георгій Грищенко => © 

Чудово написано.. 

 30.05.2017 13:08  © ... 

Чудово! Браво, пане Олександре! Дякую ))))))))))) 

 30.05.2017 12:26  Панін Олександр Мико... => © 

Трава кохання
проростає
стільки раз, скільки потрібно
і хай кронос зачекає.
Йому нема куди
поспішати.
Спереду і позаду
у Нього
Вічність.