Трохи тебе люблю
з рубрики / циклу «Тому що люблю»
Може, нам досить цього у житті жалю?
Я вже втомилась боятись зробити крок.
Я все ж, напевно, трохи тебе люблю.
Тіні, твій голос і вітер твоїх думок.
Тут, на стежинах зруйнованих міст і рік,
Де тільки риба не знає слова "війна",
Я тебе покохала за перший й останній рік,
Де я не мала причини сказати, що я сама.
