Надія
Майже оптимістичне
Утробним камланням вовчиць
Вібрує фатальний вирок,
Холодний Небесний Свинець,
Стужа, вологий Морок.
З Мороком Сонце в бою,
Вперто долає Темінь,
Серце зігріє твоє
Її животворний Промінь.
Тьмяний пейзаж увесь,
Зростає душевна крига,
Сонечко, знову з’явись,
Рідне, з’явись ненадовго.
Лиш Сподівання живе,
Надію рятує Сонце.
