14.06.2013 21:16
для всіх
234
    
  5 | 6  
 © Ем Скитаній

Лист виноградний

Лист виноградний

розгулялась моя фантазія,

коли порався в винограднику -

уявив собі Землю нашу,

кульку,

планетку маленьку

зеленим листком виноградним...


на лозі під вітрами і сонцем

наче карта на дві півкулі -

на одній, на оцій, що справа

небошкряби захмарні хитаються

все у склі, у бетоні і пластику.

у асфальті земля замотана,

у глибінь многошарово, міцно

і розумно,

і так обгрунтовано,

що ніяка рослинка не виб"ється

до повітря, до неба високого.

електроніка там і техніка,

промисловість брудна і чиста.

і людина в багатолюдності

для себе собі не потрібна

і живе у бетонній чашечці -

все планує, кохає, мучиться

і надію плекає вирватись

у ще більшу

простору чашечку,

із якої палаци омріяні

з усіх вікон так запросто видно

і усе, що там є, проглядається.

і плювати людині на інше -

бо в безхатченки бистро зійдеш,

в смітники і руїни втрапиш...

-...але ж це мені зовсім не треба,

я не такий як всі інші... -

розважливо думу роздумує

у бетонній крихітній секції,

в безгрошів"ї і безробітності,

і у тінях, що впали з захмар"я...

і усе тут під смогом, у сирості,

у хворобах, в сирітській бідності...

...аж прогнувся листочок в важкості,

пожовтів по краям у гнилості.


от, така ось півкуля дивна

в уяві моїй змалювалась.


а на другій... -

живуть у злагоді

із людьми, із собою, з природою.

і будівлі висотні наче,

а міста там веселі і світлі.

ні злодюжок тобі, ні брутальності.

і квіти в степах різнотравних,

а над ними мошва і бджоли,

пташкИ виспівують пісню.

дерева шумують кронами,

до неба і сонця тягнуться

міськими парками, скверами

і лісами густими, давніми,

звіриною вельми багатими.

моря і озера, ріки

усі кришталево чисті...

до речі, автівок в містах багато,

але немає заторів

на широких дорогах рівних,

без ям і вибоїн - цілих!

і ніхто тебе тут не шарпає,

і нерви тобі не висмикує -

працюй собі скільки можеш

і вибудовуй палац свій,

вселяйся у ньому, живи там -

не забруднюй лише екологію,

усвідомлюй себе людиною.

мрії завждИ тут збуваються -

тому що здійснЕнні в реальності...

і сяя зелена півкуля

аж виглядає святково

під сонцем смарагдовим блиском.


але обважнів мій листочок,

не витримав тої уяви,

яку змалював на ньому,

зірвався з лози життєдайної.

і мені так подумалось раптом -

яка ж я нївна людина!

бо ще плекаю надію

на ліпше, на щось на краще.

що злОдійство і злодІйство

колись та скінчиться,

врешті.



червень, 2013р.

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 15.06.2013 12:25  Тетяна Чорновіл => © 

Чудово!!! А після фантазії Ви на якій півкулі опинилися?
Хоч та "правильна" півкуля так чарівно описана Вами, та мені чомусь раптом здалося, що на ній живуть якісь істоти на зразок Свідків Ієгови, радісно посміхаючись, немов кіт на глині!
Краще вже в тому нікчемному небошкрябі! ((

 15.06.2013 07:00  Деркач Олександр => © 

Дуже гарно... часто буваю на природі, та й дома коли на городі, думається як розумно, як гармонійно влаштовано світ, а ми людішкі все спаскудили...

 14.06.2013 21:46  Ірина Лівобережна 

Дуже правильні роздуми! І є звичайно люди, які кидають міста та повертаються до природи!
Але, нажаль, їх не так багато...

 14.06.2013 20:31  Марина Моренго => © 

замечательное стихотворение по содержанию. глубокие и интересные мысли. по форме - местами уж очень белый стих рисуется. и Вам нравится обрывать строки при написании. какой смысл Вы вкладываете в обрывы? мне они понравились.

 14.06.2013 18:03  Світлана Рачинська => © 

Знала усе по суті сама, але відгуглила...)))Виноград - це південна витка кущова рослина з широким листям та вусиками, з плодами, зібраними в фона; у народній культурі рослина наділена ознаками святості; перша культивована рослина, згадувана в Біблії; символ щастя, веселощів, життєвої ниви й краси новоствореної родини; у весільному обряді мав символічне значення Райського (ідеального) дерева, що символізує родину: «Ой плило, плило Райське дерево, Ой, як приплило край із Дунаю, та й ся приймило, корінь пустило, Красно зацвіло, А як зацвіло — вино зродило» Не диво, що ця виноградинка стільки вам всього розповіла. Вражаєте своїми глибокими роздумами. Приємно читаються такі розумні речі, серйозні речі з присмаком виноградної наївности...