Георгій Грищенко Друзі
Киньмо друзі на сміття
Все що заважає жити,
Щоб поганий настрій зник
І щоб ляси не точили.
Що нам це і це не так,
Зачекаю щось робити,
Бо я бачте не мастак
Все здолати щоби жити.
Але з друзями гурьом
Всі завади подолаєш,
Тож гуртуйся і бігом,
Якщо жити ти бажаєш.
Бізнесмени діють так
Не оманиш не поїдеш,
Це престижний у них знак
Що ти свій і також лідер.
Не оманюй, не кради,
Щоб прибуток мати чесний,
Справедливим будь завжди,
Щоби жити в піднебесній.
м. Київ, 08.06.17.
13.06.2017 08:13 Тетяна Чорновіл => © |
 Ваш вірш лунає як Маніфест. Заклики в ньому надзвичайно актуальні! Бо нам ще з часів Богдана пора гуртом за розум братися! Правда, не виходить і досі! Будемо надіятися, що вдасться колись! Ще таки на Землі! |
10.06.2017 02:13 Серго Сокольник => © |
 ІСТИННО, Георгію) |
09.06.2017 12:52 Борис Костинський => © |
Все вірно сказали, пане Георгію! Але! Гуртом - те не про українців! Мені здається, що це найгірша проблема українства - страшенна розшарованість і повна нездатність приборкувати власні амбіції заради власних же інтересів. А остання строфа у Вашому вірші абсолютно слушна - якщо бути праведним, то на Небі те зарахують. Але не на землі!
|
.gif "{#}")