Віртуальне кохання
А закохатись можна й віртуально –
Це найчистіше почуття:
Не заплямиш його реально
В щоденній суєті життя.
На клавіатурі набираю
Щоденно я Твоє ім‘я,
В шаленстві в світ твій поринаю,
А в ньому в мене – Ти одна.
Щоденно я в Тобі згоряю
І рветься серденько моє.
Не бути разом нам – я знаю…
Та Ти таки у мене Є!
Із добрим раночком вітаю,
Коли лиш сонечко встає…
Його промінчики ласкають
Ще сонне личенько Твоє.
І хай би що там: віртуально
А чи насправді я люблю, -
Скажу Тобі (нехай й банально):
Щодня до дна Тебе я п‘ю.
І кожне слово, кожна буква,
І кожна вісточка Твоя
Блаженним в серці стає звуком
Й мене підносить в небеса!
В тисячолітті раз буває:
Між нами відстань і літа,
В коханні перешкод немає, -
І це є істина свята!
Львів, 16.10.2015