19.06.2017 10:51
for all
42 views
rating 5 | 2 users
 © Георгій Грищенко

Рано вранці

Завше рано вранці

Каракають ворони, 

Будять всіх поганці, 

В них такі закони.


Каракнули й за місто

До сміттєвих звалищ, 

Там є що їм з’їсти

Хоч смердить від згарищ.


А ми тут у місті

В пошуках роботи, 

Хоч й погані вісті

Никаємо доти


Поки не знайдемо

Хоч якусь роботу, 

На смітник не йдемо

Турбувать голоту.


Що там як й ворони

Їжу все шукають, 

Це їстівні зони, 

Де вони й конають.


Ми ж вмирать не можем, 

Заробляєм гроші, 

Плачемо й регочем, 

Людоньки ми ж Божі.

м. Київ, 15.06.17.


Георгій Грищенко цікавиться

  • Хочете залишити відгук про прочитане?
  • Відгук

Публікації: Георгій Грищенко

Авторські твори, вірші, проза, публіцистика, освіта та інше

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 10.07.2017 16:08  © ... => Тетяна Чорновіл 

Чудовий Ваший вірш. 

 09.07.2017 23:35  Тетяна Чорновіл => © 

Золоті слова!
Асоціації з воронами напрочуд вдалі.
В мене також є щось схоже. 

 20.06.2017 11:27  © ... => Борис Костинський 

Дякую за візит. 

 19.06.2017 12:52  Борис Костинський => © 

Пане Георгію, те, що Ви написали - реальний сміх крізь сльози. А ворони - страшенно розумні птахи. Мабуть, найрозумніші у пташиному світі.