Ніч без війни
У прохолоді місячного сяйва
Принишкло спить натомлена земля...
Їй сняться сни, де миром пахне щастя
І люди всі стоять у вівтаря.
І кожен один одному за брата.
Нема війни, натхненно править мир.
А злість, журба потрапили за грати,
І зірвато із ворога мундир.
Радіють діти, тато повернувся,
Замовкли "Гради" враз і назавжди,
А з неба Янгол тихо посміхнувся
І стер сліди злочинної війни.
І свято забуяло, заквітчало,
Піснями пробудилася земля -
Здалося їй на мить, що вже світало...
А це початок був нового дня...
22.06.2017
