29.06.2017 01:31

для всіх

253

5 | 5

 © Панін Олександр Миколайович

Випадкове Слово

Бувальщина

Мовив щось хлопець до дівчини,
не зухвало, а по - народному,
Дівчина виявилась
«рафінованою інтелігенткою»
І почалось…

У сльози кинулись відразу, 

Так, я казав не молитви, 

Не думав навіть про образу, 

Які ж, панянко, ніжні Ви!

Я весь в буденщині простертий, 

І. мабуть, дуже зачерствів, 

У повсякденній круговерті

Шляхетних не вживаю слів.

Мене кольнула жалість в груди, 

Здійняла совість каламуть, 

Серед людей Вам тяжко буде, 

На хмарах

«Янголи» живуть.

Усе б ізнову розпочати, 

Та виправити кляту мить, 

Даремно, знаю, вибачатись, 

Коли душа вогнем горить!

На слово грубе не зважайте, 

«Подбай про слабших» - мій девіз, 

Кажу Вам щиро: «Не ридайте, 

Я не вартую Ваших сліз!»