24.10.2013 17:59
18+
177
    
  2 | 2  
 © Ірина Червінська-Мандич

Слово о нас

І (ПередСлово)

(за мотивами "Слова о полку Ігоревім...")

Походи давніх руських князів на Половців, Литву, Фіннів мають виразнісінькі ознаки експедицій по здобич, по золото, срібло, коштовну одіж, зброю, худобу, а головне — по живий товар, по людей, що їх можна було обернути на рабів.
(Володимир Перетц)

Цей край був колись небом,

Чистим і зоряним небом.

Тут хліби духмяніли росою

І материними руками.

Цей край любили лелеки

Більше, аніж якийсь інший,

Бо у ньому мешкали люди,

Котрі обладунків не мали.

Цей народ був святий від початку,

Не струміли у їхніх аортах

Соки злоби і кривди людської.

Та було це у ті часи,

Коли Бог ще відвідував землю,

Коли сім’ї були, як отари,

Повноплідні, трималися купи.

Та розплодились вівці, згорділи,

Розділились на клани, на стани,

Свого воїна зрадили тяжко,

Запросивши варягів до столу.

І північні вітри увірвались,

Спричинили затемнення сонця…

Принесли із собою чужинці

Зброю й розбрат…

І зробилися вівці вовками,

І війною поперли на інших,

Вигризали щелепами стіни,

Залишаючи трупи шулікам.

Пантеон в Борисфені втопивши,

На Христа понадіялись. Марно!

Бо сумирним був галілеянин

 І війну не земну він провадив.

І зміцніли вовки, розплодились,

Почали гуртуватися в зграї,

Хижо зиркаючи на столицю,

Оголивши клики й пазурі

У готовності стрибнути.

                                      Звірі

Відтоді поселились у душах,

І витоптують землю прадавню,

Залишаючи сморід у небі

Прогресивного братовбивства,

Рафінованого владолюбства.

Вовча злоба не згинула в безвість –

Проростала рясним безкордонням,

Розкришила цей край на кавалки

І чужинцям віддала задарма.

Бо це сльози вернулись невинні

За усі беззаконня криваві

Їхнім дітям на вісім століть.

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 25.10.2013 11:56  Тетяна Белімова => © 

Ірино, почала читати... Монументальне полотно. Буду просуватися далі.

 24.10.2013 15:11  Суворий => © 

"о нас" чи "про нас"????