01.07.2017 16:32
for all
508 views
    
rating 5 | 2 usr.
 © Олександра

Ніж

Не те, щоб я знала правду... Але я ще знаю час.

І перші слова від тебе давно розділили нас.

Жоржини в обіймах світла так само бояться сніг.

У темних обличчях сонця

Самотність не чує сміх.

Елегії перших яблук давно вже не тішать слух, 

Різкий тихий біль у грудях ніяк не захопить дух.

Цілунок дощів у спеку торкнеться мене ві сні.

Еге ж, тебе знову, серце, поранили навесні.

Публікації: Олександра

Авторські твори, вірші, проза, публіцистика, освіта та інше

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись
 14.10.2020 13:18  Габор => © 

Жоржини бояться кого, чого? -- Снігу 

 02.07.2017 21:16  © ... => Серго Сокольник 

Дякую) 

 02.07.2017 13:22  Серго Сокольник => © 

О, Браво)