Проливається ніжним узором...
Прохолода у ніч вітрову,
Перше листя невинним докором
З горобини злітає в траву.
Шелестить, мов загублений шепіт
Сторінок недочитаних книг,
Доторкнувся душі його трепіт
Таємничим сплетінням інтриг.
Час в своєму нестримному русі
Розпочав свій осінній відлік.
Вже в ставочок в новім капелюсі
Ранок сизою млою потік.
Доторкнувся промінчиком сонця
До маківки палаючих грон,
І в пів неба до самого донця
Забринів золотий камертон...
Львів, 31.08.2019