Що можуть президенти
Перші кроки
Бувало, вийдеш десь між люди,
Й розмови різні чуєш там,
«Це ж Янукович кращим буде,
Й життя покращиться всім нам
Так, вже було три президенти,
І кожен правив так, як міг
Народ їм вірив й ждав моменту,
Коли ж покинуть злидні всіх
Народ надіється й вірить,
Що президент зарадить всім
Й скажіть мені, хто в це повірить?!!
Що призедент тут ні причім!!!
Я постараюсь описати,
Де ж та причина, й яка вона,
Це ж кожен може догадатись,
В грошах тут справа, річ ясна
Бо світом завжди гроші правлять,
А призеденти,? – Де ж вони?
Що, й як зробити – їх направлять,
А щось не так – це ж з їх вини.
Великі гроші – страшна сила,
Не раз страждав від неї світ
Кроваві війни породила
Вони – причина всіх тих бід,
Чому ж не править розум світом?
Бо вільних бачить нас усіх
Не бачить нас під жодним гнітом,
Зумів би так, ? - напевне, б зміг.
Так не допустять, й він не в змозі,
Весь світ вести до перемін
Це ж постарались «мафіозі»
Вони – диктатор всіх тих змін.
Вони й диктують, правлять світом,
Мільярдні суми їх грошей
Це наймогутніші бандити,
Завжди в пошані в всіх властей
Вони й рішають, хто б мав править,
Дають на вибори грошей
А потім вже «боржник» прославить,
Програму «дивних» їх ідей.
На жаль, це практика всесвітня,
Й живе вона споконвіків,
В часи старі, в часи новітні,
Ніхто змінити не хотів
Так звідкіля ці кляті гроші?
А може, Бог їм дав з небес ?
Чи ж працювали дні і ночі?
Це ж заробили, як Біл Гейтс?
На це в них розуму не хватить,
Для них доступний легший путь
Хтось з «роздержавленням» зарадить,
Й якийсь концерн там продадуть
Та різний шлях є для наживи,
І звідкіля нам знати це
Як знаєш менше – більш щасливий,
Ти спиш спокійно, перш за все
Хто з них багатий – знають люди,
Це ж влади хочеться їм всім
З трибуни не злазять, б’ються в груди,
Ми ж за народ, ми завжди з ним!
А як з трибун вони паплюжать,
Противників своїх ідей
Це все з трибун, а так всі дружать,
Ось так й обманюють людей
Це все лиш так, про людське око,
Згадають нас в виборів час
Життя в нас краще з кожним роком,
Ми всі піклуємось про вас !
Ви всі піклуєтесь про себе,
Ви, люди влади і грошей,
А як народ, його потреби?
По горло ситі тих ідей.
Всі ті ідеї хворобливі,
Злітають з уст вам кожний раз,
Народ злиденний, нещасливий,
Він в нас терплячий, жде свій час.
Народ зберіг в серцях надію,
Що ще прийде той добрий час
Й роками вистраждана мрія,
Життя щасливе буде й в нас!
Brescia (BS) ITALIA, 30.01.2011
