17.04.2011 17:45
589 views
Rating 4 | 1 users
 © Борейко Петро Васильович

Я їду до дому

Перші кроки

Я їду додому, на Пасху, на свята, 

Шість років минуло, як там я не був. 

Я хочу додому, до рідної хати, 

Яйця смак, свяченого, вже я й призабув 


Ой Боже наш милий, пошли нам із неба, 

Щоб в свята великі було б, як в людей 

Бо в кожного з нас у серцях є потреба, 

Побачити внуків, батьків і дітей 


Невже українці, і того і не варті, 

Трудитись і жити на рідній землі? 

Так місця такого нема вже й на карті, 

Бо ми є повсюди, в любій стороні. 


За що нам ця кара, що ми залишили, 

Домівки і сім`ї, батьків і дітей? 

Поїхали в світ і там слізно просили, 

Роботи тяжкої, в чужих нам людей 


Чи Рада Верховна в нас розумом бідна? 

Закони створити – усе тільки їм 

Мільйони людей вже їм там не потрібні, 

Будуємо Європу, а не рідний дім. 

Casalnnuovo (NA) ITALIA 10.04.2006



Близькі за тематикою матеріали читати в розділі:

Пропонуємо ознайомитися з наступною публікацією автора «Вірш - Що можуть президенти». Якщо Ви пропустили, до Вашої уваги попередня публікація «Вірш - Повстанська могила. Автор: Борейко Петро Васильович».


Сподобалось? Чудово? Класно? Корисно? Нецікаво та посередньо?



Можливо Вас зацікавить:

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

Ваше ім`я, псевдо або @: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 17.04.2011 18:08  Лані 

Вона розумна, лиш не для нас.

Публікації автора Борейко Петро Васильович

Літературні авторські твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя тощо