Цар
У великому суспільстві,
За царя де президент,
У полоні він дебільства
І на пекло претендент.
Він погрожує сусідам
Підкорити їх собі,
Піддає їх усім бідам
У підступній боротьбі.
За імперію єдину
І без націй та племен,
Він озброює країну,
Думає він супермен.
Ділить світ на свій й не свійський,
Та вважає сила є
Знищити щоб край сусідський,
Тож стріляє і кров ллє.
Та говорить громадянам
Не воюємо ніде,
Нашим рідним же краянам
Де живуть то поміч йде.
В нас в імперії пожити
Це найкращий вибір їх,
Цар продовжує творити
Свій грабіжницький барліг.
Так як хочеться не буде,
Імператор вже не він,
Час .колись його засудить
У період перемін.
м. Київ, 11.07.17.
