Незаміжня
Були світанки і розлуки,
Була колись у нас весна…
Були страждання, та не муки,
Була любов навпіл одна…
Та раптом звістка прилетіла
І серце вжалила моє:
Весільна музика гриміла,
Вінчання славила твоє…
Летять літа, проходять роки,
У тебе син вже підроста…
А я знімаю з тебе вроки,
Моя ти доле непроста.
А я не вірю і чекаю,
Мені здається, що це сон.
Тобою марю і кохаю…
Любов не має перепон!
А я ще жінка незаміжня,
Тобі я вірність бережу.
Мені говорять, що вже пізно,
Не розбивай сім‘ю чужу!
Та я не вірю, добре знаю:
Мій біль так просто не пройде,
А ти мене колись згадаєш,
І наша зірка ще зійде!