Подзвони...
Не дзвони мені більш, не дзвони,
Бо не зможу тебе розлюбити.
Та не клич вже мене, не мани,
І не треба у сни приходити.
…Ти у серце моє увійшла
Як чарівна нев’януча фея,
Біль, страждання мені принесла,
Не забуду ніколи тебе я.
Рідна квіточко мого життя,
Буду мучитись, марить тобою,
Буду зраджувать я без пуття,
Та хоч в снах залишайся зі мною!
Поможи лиш мені віднайти
Світлячкову стежину у росах:
Буду ревно тепер берегти,
Наш серпневий світанок в покосах…
Подзвони, подзвони, подзвони,
Бо не зміг я тебе розлюбити:
Світлячки не погасли, вони
Будуть вічно коханням світити!