Покара любов‘ю
Прости, прости, що я тебе кохаю.
Приходиш в сни, напевно, недарма.
Караюсь, мучусь я, страждаю,
Та ліків від страждань, на жаль, нема.
Прости, прости, що захворів тобою,
Що погляд твій я спрагло так ловлю:
У мене ти весною молодою,
А в тебе я, мов блискавка, ввійду.
Прости…А як тебе простить - не знаю…
Мою ти страсть не знищиш у вогні.
Тебе ж любов’ю я скараю.
І ти згориш, кохана, у мені.