Рапорт
Дозвольте вам рапортувати,
Що маю інші я думки,
Колись, напевно, що за грати
Мене заслали б залюбки.
Коли я вперто бачу “чорне”,
Ви злісно кажете, що - ні,
Що це уявлення потворне,
Мені привиділось у сні.
Дозвольте вам тут доповісти,
Що бачу я жахливі “ сни”:
Ридає мати, просить їсти,
А з жиру бісяться сини.
Глузують з Неньки, зневажають,
Вже рідну мову розп’яли,
Зрадливо-підло душу крають, –
Знов правду в пута запрягли.
Рідню в європи проганяють
На кусень хліба зароблять,
Дітей чужому научають,
За голос правди – посадять.
Скрізь по дорогах – злі “Камази”
Як пси ненависні гарчать…
А нам втлумачують щоразу,
Що буде краще, “ так сказать “.
Ні, це не сон – це правда–мати,
Її в Таращі не сховать.
Тож доки будемо мовчати,
Пора нам, браття, вже вставать!
Дозвольте вам рапортувати:
В своїй ми хаті – не раби,
Ми будем кари меч кувати,
Щоб рідну Неньку вберегти!
січень 2003 року