Хоч вже осінь листям закрутила...
* * *
Хоч вже осінь листям закрутила,
А в моїх очах таки весна –
Чи то Квіткою чи раною ти, мила,
Та навіки в мене увійшла.
Впаде лист, і снігом землю вкриє,
Та не змерзнуть щирі почуття.
Ти даруй мені, кохана, мрії,-
Я ж піду із ними в майбуття…
Ти покличеш – я таки вернуся,
Заберу з минулого тебе.
І коханням нашим поклянуся:
Наша зірка більше не впаде!