Як мама
приходить ніч, а мама завжди,
підходить тихо до вікна
життя мені подарувавши,
молитись розпочне вона.
складе долоні працьовиті,
підніме погляд до небес
який здригається щомиті,
і знову руки пишуть хрест.
матуся щиро так заплаче,
мов ледве-ледве закричить
адже удень в очах дитячих,
вона сміється та мовчить.
ховає втомлені долоні,
все завжди добре, не болить
затулить білії вже скроні,
мов янгол - всюду боронить!
твердить, що ми для неї казка,
дарунок долі, бачить Бог!
і мамина молитва, ласка,
найкращий захист від тривог.
здоров`я вимолить нам, щастя,
поправить ковдру, обійме
їй розбудити нас не вдасться -
навмисно шуму не здійме.
приходить ніч, як мама завжди,
підхожу тихо до вікна
життя дитині дарувавши
молюсь так само, як вона.
