Мурахи
(Присвячується ББ)
До - зим.., до - зим.., до - зим
Гуде земля у полі.
Мурашки у траві
листком хитким
Несуть вантаж..,
повзуть по черзі,
кволі,
Через рукав по пальці,
разом з ним.
До - зим.., до - зим..,
гуде у скронях дзвін,
Зливається
із вереском комашки,
На "пікселі" шматок осколка.
Дим...
І у грудях нестерпний біль -
дихнути важко...
Й мурахи тягнуть здобич,
поміж тим.
До - зим...
Вповільнюється ритм;
З потічка утворилось море,
Як перейде оте,
створіння кволе
Червоне море
і кровавий плин,
Що витікає з пікселя
на поле?
До - зи...
Ледь видно два хрести,
Помітно виростає із мурахи
Рука і пальці.., шприц:
- Давай, коли!
Не дай заснути
цьому бідоласі!
І вже несуть над полем
білі птахи
Крізь прірву..,
До наступної зими...
7.7.17.
