Відспівалась Радість…
Народне
Пахощі втрачає, в’яне
рута-м’ята,
Відспівалась радість, відлунало
свято.
Як мене катує твій колючий
присуд,
У очах прекрасних стигне
карий осуд.
Тільки подивився
на дівчину іншу,
Ти ж мене не чуєш, ти ж мені
не віриш!
Ревнощі лукаві, то
не рідна ненька…
Хай відтає швидше
Льодяне Серденько!
Ти для мене, Люба,
Наче Зірка сяєш,
Лиш одну-єдину
Я тебе кохаю!